Японський агросектор, незважаючи на порівняно невеликі розміри країни, активну урбанізацію та мінімум сільгопземель, пишається унікальними продуктами, які продаються на аукціонах за захмарними цінами, передає «ПроАгро Груп».

Про особливості вирощування агропродукції та місцеві традиції розповідає Сергій Корсунській, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії в 2020 – 2025 рр., на своїй сторінці в Faceвook.

За його словами, практично кожен, хто відвідує Японію, каже, що скуштував «найкращу полуницю, найкращу диню, найкращий бургер і т.д.». Сергій Корсунській пояснює цей феномен на прикладі полуниці.

«У Японії зареєстровано десь під 312 сортів полуниці (точно не відомо, але точно більше 290). У США їх, мабуть, 20, які мають комерційне значення. Кожен японський сорт виведено для певного клімату, ґрунту та смакового профілю в межах однієї префектури. Кожна префектура має свої сорти. Лише префектура Точіґі вирощує стільки різних сортів, що тамтешній фермер має більше генетичних варіантів, ніж більшість американських плодових галузей загалом», – відзначає дипломат.

А от ситуацію з динею Сергій Корсунській називає «зовсім абсурдною». Як виявляється, виробники преміальних японських мускусних динь дотримуються філософії іті-кі іті-ка: одна лоза — один плід. Вони видаляють усі суцвіття на рослині, крім одного, спрямовуючи всі поживні речовини лози в єдину диню протягом ста днів. Кожну диню запилюють вручну за допомогою пензлика. Умови вирощування контролюються комп’ютером аж до рівня вологості ґрунту, який щодня коригується залежно від стадії росту. Далі — сортування. Дині Crown з Шідзуоки проходять до 20 окремих перевірок перед відправкою. Їх оцінюють за вмістом цукру (Брікс), стиглістю, формою, щільністю сітчастого візерунка, його симетрією та кольором. Існує чотири сорти — Fuji, Yama, Shiro, Yuki. Лише одна з тисячі динь отримує найвищу оцінку. Одна така диня може коштувати $200, може і більше.

Дипломат відзначає головну відмінність підходів до вирощування агропродукції: «Традиційна “західна” система оптимізована під врожайність із гектара. Японська — під максимальне враження від кожної одиниці продукту. Коли ти проектуєш кожну ягоду полуниці, кожну диню, кожну миску рису задля найвищої якості на індивідуальному рівні, сукупний ефект для відвідувача — саме те, що він описує. Тому усе відчувається як найкраща версія того, що, начебто, вам знайомо, бо хтось колись вирішив, що так і буде».

Сергій Корсунській впевнений, що українські аграрії можуть використовувати досвід Японії і вирощувати елітну продукцію для преміальних ринків ЄС.

«Японія дуже далеко від величезного ринку Європи. Везти полуницю і диню, які стільки коштують, два місяці морем – нереально. Ми – поряд з Європою, у нас землі, яких більше немає. Вирощування такої продукції мало б наслідком черги з того боку кордону ЄС, особливо, якщо продукція буде сертифікована японцями», – резюмує пан Посол.

Раніше повідомлялося, що українські виробники яблук можуть розпочати регулярний експорт продукції до Індії після успішної тестової поставки. Пробна партія українських яблук підтвердила відповідність вимогам індійського ринку, що відкриває можливість для укладання комерційних контрактів.

Розвиток аграрних технологій в рослинництві, різноманітні підходи до ведення господарства і практичні кейси обговорять учасники Agtech Forum, що пройдев рамках Agro Ukraine Week, наймасштабнішої аграрної події 2026 року. Детальна інформація про подію, можливості участі та партнерства за посиланням.