У ніч на 5 серпня російська атака зруйнувала розподільчі центри мереж «Сільпо» та «Фора», які входять до Fozzy Group. Обидві мережі запевнили, що продовжують працювати і відновлюють постачання, хоча окремих товарів тимчасово може не бути на полицях, передає «ПроАгро Груп».
Найгостріша ситуація нині склалася в Києві та області, де мешкає приблизно 5,5 млн людей і зосереджено найбільший попит на продукти.
Наскільки серйозний дефіцит холодних складів
У столичному регіоні знищено орієнтовно 80–100 тис. кв. метрів складів холодного зберігання – саме звідти йшли м’ясо, охолоджена продукція, молочка, фрукти й овочі, які мають температурний режим 0…+4°C.
Возити такі категорії з інших областей за 300–400 км, за словами CEO Бюро інвестиційних програм, засновника платформи GreenInvest Олександра Бондаренка, економічно недоцільно.
Вільних площ відповідного класу в регіоні обмаль: за оцінкою експерта, це приблизно 20-30 тис. кв. метрів складів переважно більш старого, ще радянського формату – гіршої якості, ніж знищені об’єкти класу «А-мінус».
Тобто наявні потужності покривають лише 20-30% втраченого. Будівництво нового невеликого холодильного терміналу площею 2-3 тис. кв. метрів займає щонайменше 6-12 місяців. Саме тому, вважає Бондаренко, реальна перспектива – децентралізація: заміна одного великого розподільчого центру мережею дрібніших хабів з тією ж технологією охолодження.
Але таке дроблення підвищить операційні витрати: обслуговування великого автоматизованого складу потребує 20-30 працівників, тоді як мережа менших об’єктів – уже 60-70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження й сортування.
За розрахунками експерта, це додасть логістиці 10-15% витрат, а для дешевих і важких товарів, як айран або кефір, де логістична складова в собівартості сягає 15%, – ще до 5-6% до ціни на полиці.
Чи витримає пряма доставка і що зникло з магазинів
Ритейлери – «Сільпо», АТБ, Novus – уже домовляються з виробниками доставляти товар безпосередньо в кожен магазин в обхід зруйнованих РЦ.
Але, за словами Бондаренка, для виробника – це нереалістично: доставка, наприклад, у 1300 магазинів АТБ підвищить логістичні витрати не на 10-15%, а вдвічі-втричі, що може відбитися на цінах ще на 15-20%.
«Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників», – пояснив Бондаренко.
Наслідки перебоїв уже помітні на полицях: частина фруктово-овочевої продукції в «Сільпо» тепер надходить із західних областей та з-за кордону, зокрема з Польщі.
В окремих районах Києва також зникли деякі тютюнові вироби – ймовірно, такоє через пошкодження складів готової продукції JTI та Imperial Brands Україна внаслідок атаки рф 5 серпня.
Логістичне плече та імпорт
Подорожчання логістики відчутне і на іншому напрямку – імпорті через сухопутні кордони. Економіст Борис Кушнірук зазначає, що обмеження в портах Великої Одеси частково компенсуються переорієнтацією вантажів через порт Констанца в Румунії та наземні маршрути через Угорщину, Польщу і Словаччину.
За його словами, це збільшує логістичне плече й може спровокувати зростання цін, проте конкуренція серед постачальників залишається достатньою, щоб стримати різкі цінові стрибки.
Як повідомлялося, унаслідок нічної масованої атаки у ніч проти 5 серпня російські війська знищили виробничі та логістичні комплекси компанії «Епіцентр» у Києві та Калинівці.
Тоді росія випустила по Україні 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Одних із найбільших втрат окрім «Епіцентру» зазнали також Rozetka, «Сільпо», Novus, «Нова пошта», Liqui Moly, Puma та Intertop.
Джерело: «РБК-Україна»
