Запровадження 10% експортного мита суттєво вплинуло на структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 маркетинговому році. Експорт насіння скоротився, водночас більша частина врожаю була спрямована на внутрішню переробку, передає «ПроАгро Груп».

На цьому тлі експорт олії та шроту зріс до рекордних показників. Таким чином, мито загалом виконало завдання зі стимулювання внутрішньої переробки та збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Водночас результати одного сезону ще не свідчать про довгострокову стійкість такої моделі.

Рентабельність переробки залежить не лише від доступності сировини, а й від маржі, вартості енергії та фінансування, а також можливості стабільно експортувати олію і шрот. Після погіршення роботи морських портів саме логістика стала одним із головних обмежень для ринку. Проблеми зі збутом одночасно виникли у експортерів насіння та переробних підприємств.

Саме на тлі цього логістичного шоку активізувалося обговорення мораторію на експортні мита. Повне скасування обмежень на експорт насіння могло б підтримати ліквідність учасників ринку в короткостроковій перспективі, однак водночас послабило б позиції українських переробників.

Більш збалансованим підходом може стати гнучкий механізм тимчасового призупинення та відновлення мита залежно від ринкової ситуації та доступності логістичних маршрутів. За нинішніх умов стабільність ринку дедалі більше залежить не лише від рівня експортного мита, а й від можливості безперебійно вивозити як насіння, так і продукти його переробки.

Як повідомлялося, з 1 липня 2026 року експорт ріпаку з України без сплати мита почав  здійснюватися за новими правилами.

Джерело: «УкрАгроКонсалт»