Післявоєнний розвиток українського агросектору має ґрунтуватися не лише на відновленні виробництва, а й на технологічній модернізації. Країна не може залишатися постачальником дешевої сировини, а повинна будувати складну аграрно-промислову економіку. Про це пише начальник начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, передає «ПроАгро Груп».

У своєму блозі на «Укрінформ» він зазначачає, що навіть під час війни агросектор залишається основою експорту, забезпечуючи понад половину валютних надходжень. Але «у XXI столітті сама собою аграрність уже не гарантує успіху». Світ заробляє не на сировині, а на технологіях, переробці, логістиці та науці.

Прикладом є Нідерланди, які, маючи меншу територію за більшість українських областей, у 2025 році експортували аграрної продукції на понад 137 мільярдів євро. Їхній агросектор – це не лише поля й теплиці, а ціла система, де поєднані наука, генетика, агрохімія, інженерія та високотехнологічне виробництво.

Для України це означає, що аграрна галузь може стати фундаментом нової індустріалізації, навколо якої розвиватимуться біоенергетика, харчова промисловість, машинобудування й логістика.

Сьогоднішня модель експорту значною мірою залишається сировинною: зерно, кукурудза, ріпак, соя, насіння соняшнику продаються без глибокої переробки.

«Ми продаємо світові величезний обсяг ресурсів, але значну частину доданої вартості залишаємо не в Україні», – йдеться у дописі. Це стратегічна проблема, адже країни, які зводять економіку до кількох експортних культур, стають більш залежними від глобальних криз і коливань цін.

Водночас автор застерігає від зникнення дрібного фермерства та особистих селянських господарств. «Якщо ми не врятуємо аграрний сектор, він ризикує перетворитися на великий конвеєр із вирощування кількох експортних культур», – наголошується у матеріалі. Саме мале фермерство забезпечує продовольче різноманіття, розвиток локальних економік і нормальне життя українського села.

Отже, після війни Україна має шанс не лише відновити аграрне виробництво, а й провести його глибоку модернізацію. Це потребує довгострокової державної стратегії, інвестицій у переробку, аграрну науку, логістику та енергетику.

«У XXI столітті дешевої сировини вже недостатньо для економічного успіху держави», – підсумовує Віталій Кім. Саме технологічний розвиток визначатиме, чи стане Україна одним із нових центрів економічного зростання Європи.

Як повідомлялося, фермери шести територіальних громад Миколаївської області зможуть отримати ваучери на загальну суму 14 млн грн для відновлення сільськогосподарської діяльності на постраждалих від війни територіях.