Експорт аргентинської яловичини знову набирає ваги на міжнародній арені. М’ясопереробний сектор стикається з новими викликами: високі вимоги ринків щодо стабільних цін і одночасне освоєння нових торгових можливостей вимагають стратегічного планування, передає «ПроАгро Груп»

Галузь переживає етап структурного розвитку. Якщо раніше головним викликом були продажі, тепер проблемою стає забезпечення достатньої кількості продукції для одночасного постачання кількох ринків. «Наша проблема – нестача місцевої сировини, і найближчим часом її відновлення не прогнозується», – зазначив Маріо Раветтіно, президент консорціуму ABC.

У короткостроковій перспективі зростання експорту буде досягатися не шляхом збільшення поголів’я, а підвищенням ефективності виробництва та продуктивності тварин. «Найголовніше – збільшити вагу тварин перед нарощуванням поголів’я», – пояснив Раветтіно, наголошуючи на оптимізації ваги кожної тварини. Поточний економічний контекст дозволяє виробникам отримати прибутковість і створює можливості для інвестицій.

Ключові ринки експорту

• Китай залишається основним імпортером аргентинської яловичини, формуючи правила гри та визначаючи ціну. Структурна асиметрія на переговорах змушує виробників адаптувати стратегії до вимог ринку. Водночас узгодження протоколу щодо відходів з китайською митницею (GAC) може значно підвищити прибутковість, скоротивши втрати через неформальні канали поставок.
• США зміцнюють свою роль як стратегічного ринку. Нова угода передбачає експорт 100 000 тонн, з яких 80 000 тонн будуть безмитними, а 20 000 тонн оподатковуватимуться 10% тарифом. Квота охоплює широкий асортимент продукції: від якісних шматків м’яса до промислових продуктів. Однак преференційний доступ передбачає часткове перерозподілення обсягів з інших ринків, зокрема з Китаю, через дефіцит виробництва.
• Китайські захисні заходи: ініційоване Китаєм розслідування щодо торгових бар’єрів може призвести до введення квотної системи, де за межами квоти тариф зростатиме до 20–25%. Головне завдання експортерів – зберегти конкурентоспроможність у рамках виділеної квоти.

Внутрішні фактори

Внутрішні експортні мита залишаються одним із ключових обмежень конкурентоспроможності. Раветтіно наполягає на їх скасуванні, оскільки вони стримують інвестиції та виробництво.

Диверсифікація та сегментований попит

Міжнародний попит стає дедалі сегментованішим. Халяльний бізнес розширює можливості експорту не лише в арабські країни, а й у Європу та США. Основне завдання експортерів – орієнтуватися на кінцевого споживача, а не на країну призначення. Водночас структурні обмеження через брак сировини залишаються ключовим фактором.

Європейські стандарти та система Visec Carnes

Система Visec Carnes забезпечує дотримання європейських норм щодо екологічної безпеки та відстежуваності без додаткових витрат для виробників. «ЄС не вимагає сертифікації, а потребує документації», – підкреслив Раветтіно, пояснюючи переваги системи над приватними схемами сертифікації.

Джерело: Meatinfo