Через посилення російських атак на портову інфраструктуру в серпні Україна експортувала альтернативними логістичними маршрутами близько 1,7 млн тонн аграрної продукції. Це становить приблизно третину потенційного обсягу експорту, передає «ПроАгро Груп».
Водночас, як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, внутрішній ринок залишається забезпеченим продовольством, а передумов для довгострокового дефіциту основних продуктів харчування немає.
«З точки зору обсягів виробництва, які в нас є доступними, та балансів, довгострокових дефіцитів наразі не передбачається по жодному з видів продукції. Логістика стала більш диверсифікованою. Десь залишається класична модель “виробник – великий склад – магазин”, але дедалі більше використовуються ланцюги “виробник – малий склад – магазин” або безпосередньо “виробник – магазин”», – зазначив Тарас Висоцький.
За словами міністра, аналогічні зміни відбуваються і в логістиці імпортної продукції. Пункти пропуску через державний кордон працюють, тому довгострокового дефіциту імпортних продуктів також не прогнозують.
Близько 70–80% продовольчої продукції, за винятком зернових та олійних культур, споживається в Україні. Передусім це стосується овочів борщового набору, частка експорту яких залишається незначною. Водночас українські виробники продовжують експортувати крупи, заморожену продукцію, цукор, олію, молочні продукти, яйця та окремі види фруктів.
Зміна логістичних маршрутів може додати близько 2,5% до загальної вартості продовольства. Водночас на кінцеві ціни також впливають вартість пального, енергоносіїв та кормів. У зв’язку з цим Мінагрополітики продовжує моніторити цінову ситуацію.
Висоцький також закликав родини в умовах війни мати базовий запас продуктів харчування та води, однак наголосив, що необхідності формувати надмірні запаси наразі немає. Обсяг такого запасу має залежати від потреб конкретної сім’ї.
Точний обсяг збитків від російських ударів по складській інфраструктурі наразі встановлюється. За попередніми оцінками, знищення одного великого складського об’єкта може завдати 3–5 млн грн збитків.
Окремо міністр торкнувся питання розподілу фінансового навантаження між виробниками, постачальниками та торговельними мережами. За його словами, універсального підходу тут немає – механізм має визначатися окремо для кожної продуктової групи з урахуванням логістики, маржі та етапів постачання.
Відповідні питання можуть регулюватися законопроєктом №6068-Д щодо захисту від недобросовісних торговельних практик. Документ уже пройшов перше читання, а Мінагрополітики виступає за його подальше опрацювання та ухвалення.
Україна також продовжує переговори з міжнародними партнерами щодо фінансової підтримки агросектору та подолання наслідків російських атак на продовольчу й логістичну інфраструктуру.
Раніше ми писали, що Тарас Висоцький окреслив представника донорської спільноти у Представництві ЄС в Україні основні потреби агросектору на тлі російських атак.
