Добігли кінця 9 місяців поточного маркетингового року для зернових, а на українському ринку пшениці спостерігається нетипова ситуація. Хоча минуло 75% часу, станом на кінець березня експортовано лише 55% обсягу продукції, котра мала йти на міжнародні ринки, передає «ПроАгро Груп».
Відповідно до прогнозів цього маркетингового року для експорту було призначено 17,6 млн тонн пшениці (без врахування внутрішньої потреби).
За попередніми оцінками, за 9 місяців 2025/26 МР було експортовано 9,7 млн тонн пшениці, що на 25% нижче аналогічного показника минулого року. Протягом останніх 4 місяців середній показник обсягу експорту був на рівні 600 тис. тонн хоча наявна достатня кількість пшениці.
Якщо порівнювати географію експорту цього сезону з минулим, то чітко прослідковується скорочення експорту в країни ЄС (в першу чергу Іспанію та Італію) та збільшення постачань в країни Африки.
Це відбулося через зростання обсягів виробництва країнами ЄС в порівнянні з попереднім роком. Якщо в 2024/25 МР в країнах ЄС було вирощено близько 122 млн тонн пшениці, то в 2025/26 врожай пшениці оцінюється вже на рівні 144 млн тонн. Таким чином Європейський Союз власними силами забезпечив свою потребу в пшениці, потреба в українській пшениці скоротилася.
В таких умовах з’являються ризики значних перехідних залишків пшениці і надалі можливі наступні сценарії.
Сценарій №1. Обсяги експорту зберігаються на поточному рівні, значні перехідні залишки, ціна стабільна або падає.
Україна продовжує експортувати близько 600 тис. тонн пшениці щомісяця. Таким чином перехідні залишки на кінець цього маркетингового періоду формуються на рівні 7 млн тонн. Ці залишки навіть перевищать показник 2021/22 МР, коли були заблоковані морські порти російськими військами.
Такі значні перехідні залишки будуть тиснути на ціну на українському ринку, навіть якщо ціни на світовому ринку будуть зростати або призводити до зниження цін в порівнянні з поточним періодом. Цього маркетингового року світові залишки на кінець періоду знаходяться на найвищому рівні за останні 5 років.
Крім того, у липні почне надходити врожай нового року, можуть виникнути питання з наявністю елеваторів для якісного зберігання зерна.
Сценарій №2. Обсяги експорту зберігаються на поточному рівні, значні перехідні залишки, ціна зростає.
Як у випадку з першим сценарієм, в Україні формуються значні перехідні залишки, навіть у випадку пришвидшення темпів відвантаження. Однак в цьому випадку позитивним моментом може бути зростання цін на пшеницю на світовому ринку, що може відбутися найближчі місяці і перевищить негативні наслідки значних перехідних запасів на українському ринку.
Наразі вже фіксується незначне пожвавлення вартості форвардних контрактів на новий врожай і аграрії розпочинають заключати їх, використовуючи поточні ціни для фіксації майбутніх продажів. Окрім того, новий маркетинговий рік може принести зміни в обсяги світового виробництва, споживання та торгівлі, що в комбінації зі зростанням вартості важливих складових собівартості (пальне та азотні добрива) через війну на Близькому Сході може призвести до відчутного збільшення цін на пшеницю. В травні 2026 року USDA сформує балансові показники на наступний маркетинговий рік, що дозволить краще сформувати картину.
Сценарій №3. Обсяги експорту збільшуються завдяки зниженню цін, перехідні залишки знижуються до стандартного рівня.
Для того, щоб подібний сценарій був реалізований, необхідно 3 наступних місяці відвантажувати по 2,4 млн тонн пшениці. В комбінації з наявними обсягами для експорту кукурудзи, лише по цим двом позиціям експорт становитиме близько 5,4 млн тонн щомісячно.
В України був досвід місячних відвантажень понад 6 млн тонн зернових в умовах війни, однак відкрите питання, чи є фізична спроможність зробити це в поточній ситуації після значних атак на портову інфраструктуру. Окрім того, потрібен стабільний попит на наші зернові, який наразі доволі помірний.
Будь-який із цих сценаріїв має право на існування і його реалізація визначатиметься в першу чергу зовнішньою кон’юнктурою. В українських аграріїв вже був наявний досвід роботи зі значними перехідними залишками, але то стосувалося здебільшого кукурудзи. І в порівнянні з попереднім періодом, морський шлях експорту залишається доступним, що дає надії для знаходження оптимального варіанту для українського ринку пшениці. Окрім того, на тлі зростання виробничої собівартості в 2025/26 МР наявні перехідні залишки можуть частково слугувати інструментом хеджування ризиків для українських аграріїв.
Раніше ми писали, що на тлі ескалації війни на Близькому Сході ціни на українську продовольчу пшеницю досягли найвищого рівня з серпня 2025 року. При цьому попит на українське зерно поточного сезону формується складніше, оскільки частина імпортерів переорієнтовується на інші джерела постачання. Водночас як Україна, так і інші країни Чорноморського регіону входять у період із суттєвими перехідними запасами.
Джерело: УКАБ
