Європейський Союз та південноамериканський економічний блок Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) 17 січня підписали Угоду про партнерство, а також Тимчасову торговельну угоду, яка відкриє безпрецедентний доступ до південноамериканського регіону для європейських фермерів та виробників продуктів харчування, пише «ПроАгро Груп».

Очікується, що угода збільшить експорт агропродовольчої продукції ЄС до Меркосур до 50%. Збільшиться і агроекспорт Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю до ЄС, що потіснить на його ринку українську сільгосппродукцію. Однак більший ризик для українських експортерів полягає в глобальному розширенні Меркосур, що здатне поступово змінити географію світових торговельних потоків.

Розширення впливу Меркосур може скоротити можливості українського експорту на азійських ринках і опосередковано звузити експортні напрями до регіонів, де конкуренція вже є надзвичайно жорсткою. Саме тому у 2026 році ринок зосереджує увагу на домовленостях між ЄС і Меркосур не через раптову потребу Європи в південноамериканській продукції, а через потенційні зміни тарифних і торговельних правил, які здатні перенаправити потоки, змінити цінові спреди та знизити товарні маржі в регіоні Чорного моря, Дунаю та Балкан.

При цьому короткострокові ризики для аграрних ринків ЄС виглядають переоціненими. Навіть з урахуванням рекордного врожаю пшениці в Аргентині у 2025 році на рівні 27,5 млн тонн (+46% р/р) і високого експортного потенціалу, доступ пшениці з Меркосур на ринок ЄС залишається обмеженим і фактично вписується в квоту 180 тис. тонн на рік, що не свідчить про повну лібералізацію.

Щодо кукурудзи, імпортна квота ЄС із нульовою митною ставкою для Меркосур становить 1 млн тонн на рік, однак цей обсяг буде досягнутий поступово — протягом шести років шляхом рівномірного щорічного збільшення, при збереженні права ЄС застосовувати захисні механізми впродовж 12 років. За таких умов ключовими конкурентними факторами для української кукурудзи залишаються не лише ціна, а й воєнні та контрактні ризики, вартість фрахту та надійність логістики. Покупці в Іспанії та Італії не готові компенсувати додатковими преміями логістичну невизначеність, і в разі порушень роботи українських портів альтернативні постачальники з Південної Америки, США або Канади можуть виглядати привабливішими завдяки стабільності та прогнозованості поставок.

Ця тенденція характерна не лише для України, а й для інших країн Чорноморського, Дунайського та Балканського регіонів: у ситуації логістичного тиску імпортери схильні переходити від найдешевших джерел постачання до тих, що мінімізують ризики виконання контрактів і гарантують надійність поставок.

Раніше ми писали, що для України підписання угоди ЄС з Меркосур означає посилення конкуренції на європейському ринку із південноамериканськими гігантами й може ускладнити збут української кукурудзи, шроту та м’яса птиці.

Джерело: «УкрАгроКонсалт»